НВК «Ліцей – спеціалізована ЗОШ І – ІІІ
ступенів № 10»
Туристично – археологічна експедиція
«В пошуках бивня мамонта»
Зміст
I.Вибір проблеми …………………………………………….. ст. 3
ІІІ.Складання
маршруту ………………………………… ст. 4
II.Вивчення теоретичного матеріалу …………………………… ст. 5 -7
ІV.
Геологійна історія Дніпропетровщини.
……………………ст. 8 - 12
V.Збирання доказів
………………………………………………………. ст. 13
V.Висновки ……………………………………………………………… ст 14
VI.Література
………………………………………………………………… ст15
I.
Вибір
проблеми.
Загадка до роздуму:
Чукчи вважали їх земляними
мишами, і говорили що зі сходом сонця вони помирають. Що мав на увазі цей народ?
- Звичайно вони мали на увазі
мамонтів, рештки яких вони весь час знаходили розкопуюючи вічну мерзлоту.
Роздумуючи над віповіддю на це
незвичне запитання ми вирішили дізнатися – ащо в прадавньому світі творидося на
території нашого славетного міста Марганця.
Одного разу мій дідусь, колишній гірник,
показав мені скам’янілі рештки
які він знайшов у шахті. Він розповів мені що вони належать невідомим
тваринам, які ймовірно жили в воді. Такі рештки зустрічаються не лише в шахтах,
але й на шахтних відвалах. Одного разу під час прогулянки за містом я знайшла
рештки які були по формі дуже схожі на чиїсь зуби. Вчитель біології сказав що
це зуби акули. Виникло припущення, що ми живемо на території колишнього моря.
Доречними будуть слова Олександра Пушкіна: „История пишется не только по
книгах и рукописях, но и по слухам и преданиям”. Справді, чимало матеріалів
зафіксовано з вуст марганчан, публікацій – спогадів у газетах „Горняцкий весник»” та
„Шахтар Марганця”.
ІІ.Складання маршруту
Мета:
Для пошуків ми вибрали лісосмугу на півдні міста, де колись були шахти, а
нині справжній ліс засаджений дубами, ясенями, берізками.
Ви бете здивовані, чому ми вирішили зайнятися
археологією? Адже це цікаво, для нас нове. В своїх роходах ми вивчали історію
козацтва, знайомилися з різними селами ношого придніпровя, а ось розкопками з
метою пошуків залишків древніх викопних рештків тварин ми ще не займалися. Тому
запрошуємо вас взяи інструменти і піти з нами у туристично – археологічний
похід.
Обєкт даслідження:
шахтні терикони на підні міста Марганець
Тривалість експедиції:
Одноденна
Обладнання:
лопатки туристичні, кирки, щітки, коробки для збору обєктів, польовий
зошит, олівець, фотоапарат
Маршрут:
НВК «Ліцей № 10» → вул. Молодіжна →
зовод «УКРФРУТ» → Лісосмуга → терикони.
IІІ. Вивчення теоретичного матеріалу
Спочатку пропунуємо ознайомитися
з характеристикою обєктів ймовірних пошуків.
1Вивчення
розташування материків в палеозойську еру.
(65 – 67 млн. років
тому)
Ймовірно в цей період проходило формування суходолу Причорноморської
низовини.
Територія нашого міста була дном давнього Мандриківського моря. Згодом в процесі підняття земної кори
море відступило і утворилися мілководні лагуни.
Населяли їх безліч різних риб, молюсків, ракоподібних.
|
|
Рис. 1. Земна суша палеогена
1.Характеристика акул.
Клас хрящових
рыб поділяють на два підкласи: цільноголові і пластинчатозяброві. Відомо біля
850 сучасних видів.
Рис. 2 Акули.
Верхній ряд, зліва направо: (китова акула, акула-нянька), (велетенська акула). Нижній ряд – зліва направо: білая акула-людожер (кархародон), атлантична сіро-блакитна акула (мако), звичайна морська лисиця
Рис. 3 Катран звичайний
чорноморський.
Рис. Зуби викопної акули
кархародона.
Тіло
акули, видовжене і схоже на торпеду. З боків голови знаходиться 5 -7 зябрових
щілин, зяброві кришки відсутні. Тіло вкрите лускою особливої будови: на кожній
пластинці є зубець. Така луска називається плакоїдною. Луска заходить на щелепи
– тут вона більша і виконує функції зубів. Учені довели, що зуби сучасних
хребетних походять від луски стародавніх риб. Зуби вкриті дентином і тому не
руйнуються і їх можна знайти в товщах осадових порід.
ІV. Геологійна
історія Дніпропетровщини.
Сьогодні кожен знає про корисні
копалини, які знаходяться в надрах земної кори, про їхнє значення в житті
людини. Всі вони – результат тривалого розвитку нашої планети. Кожна геологічна
ера залишила свій відбиток у вигляді різноманітних копалин. Надра земної кори
нашого Придніпровського краю зберігають багатющі поклади корисних копалин, які
є найкрупнішими не тільки в Україні, а й в усьому світі.
Отже, вирушаймо
разом у невеличку мандрівку до дивного світу геологічної історії
Дніпропетровщини.
Від початку
архейської ери нас відділяє приблизно 4 мільярди років. У цей період наша
планета була безкрайньою пустелею з на-громадженням величезних гранітних глиб.
Вибухи вулканів, сильні землетруси безупинно змінювали вигляд планети. Протягом
цієї ери відбувався посилений процес формування земної поверхні. Вчені
вважають, що саме в цей час на Землі з’являються перші органічні клітини, живі
клітинні істоти у вигляді бактерій та одноклітинних організмів.
Нам, мешканцям
Дніпропетровської області, архей залишив на спогад багато цікавих речей.
Наприклад, відомі гранітні скелі понад Дніпром проти Монастирського (колишнього
Комсомольського) острова у Дніпропетровську. Їм приблизно 2,4 млрд років. Трохи
старіші гранітні масиви Токівський (2,6 млрд років), Кудашевський (3 млрд
років), Аульський (поблизу Дніпродзержинська).
Славнозвісні
дніпровські пороги, які назавжди зникли під водою, також відлічують початок
свого існування з архейської ери. Мальовничою прикрасою краєвиду є скелі вздовж
берегів річок області: Вовчої, Інгульця, Самоткані, Базавлука, вихід на
поверхню гірських пород у с.Лозуватка Криворізького району.
Протерозойська
ера почалася приблизно 3,6 млрд років тому. В цей період наша планета також
активно перетворювалась. Саме тоді з’явились перші безхребетні тварини –
губки, хробаки – й водоро-сті. Жива матерія все більш
ускладнювалась, проходячи довгий шлях від одноклітинних до багатоклітинних
організмів.
Протерозойська
ера залишила нам один з найщедріших пода-рунків – найкрупніше у світі родовище
залізної руди на Криворіжжі. Криворізький залізорудний басейн розташований на
заході області вздовж річки Інгулець, притоки Дніпра, та її притоків – річок
Сак-сагані, Жовтої та Зеленої. Залізна руда залягає вузькою смугою (2-7 км)
довжиною більш 100 км. За оцінками вчених на цьому місці розташовано більше 22
млрд т порід, які вміщують залізо, до того ж, вміст металу в цих породах досягає
35-67%. Близька за якістю до криворізької
залізна руда, що знайдена у Нікопольському, Солонян-ському,
Криничанському районах.
До
протерозойської ери відносять і утворення багатих нікелевих родовищ
(Сухохуторське родовище), бокситів для виробництва алю-мінію (Високопільське
родовище у с.Шестерня Широківського району). Відлічує свій вік з протерозою і
мармур – пречудовий бу-дівничий матеріал. Його багатющі поклади (112 млн т) відомі на Криворіжжі в районі сіл Жовте та
Лозуватка (Фрунзенське родовище).
Палеозойську
еру, яка розпочалась десь 570 млрд років тому, вчені поділили на 6 періодів. З
того давнього часу збереглися чис-ленні залишки та сліди живих істот у земній
корі. На початку палео-зою переважали два кольори: синій колір води
безкрайніх морів та цегляний колір мертвої
суші. Все життя було зосереджено у морі. У цей період з’являються перші
хребетні – риби. У середині ери відбувається поширене опанування суші рослинами
та тваринами: різке зменшення морів та жаркий клімат сприяли виходу на сушу з моря
земноводних та розповсюдженню перших земних рослин.
Приблизно 360
млн років тому територія Дніпропетровщини була прибережною зоною моря. Тут
росли дивовижні рослини – плауни, хвощі, папороть заввишки 50 м (приблизна
висота 17-поверхового будинку) та трьох метрів у діаметрі. Ці гіганти
утворю-вали густі та непрохідні джунглі. Густі шапки моху покривали гілля.
Через дуже теплий та вологий клімат волога просочувала все нав-круги, густий
туман багато днів не розсіювався. Сонце не могло пробитися крізь гілки, з дерев
постійно крапав дрібний дощ.
Один із періодів
палеозойської ери зветься карбоновим або кам’яновугільним, бо саме тоді природа
почала перетворювати величезні рослини на поклади кам’яного вугілля. На це їй
знадо-билося зовсім “небагато” часу – більше 60 млн років.
На
Дніпропетровщині, в районі Павлограда, Новомосковська, Царичанки знаходиться
вугленосна жила більш 200 км довжиною та 10-15, а подекуди й 25 км шириною.
Запаси вугілля, за даними вче-них, досягають більше 5 млрд т.
До палеозойської
ери належать родовища природного газу по-близу с.Михайлівка Царичанського
району, с.Перещепино та с.Левенцівка Новомосковського району.
Четверта за
рахунком геологічна ера – мезозойська – почалась приблизно 245 млн років тому
та поділена на три періоди. У цей час на планеті було жарко і волого. На землі
і на суші господарювали величезні плазуни – текодонти, плезіозаври, іхтіозаври,
стегозаври, диплодоки, птеранодони, динозаври та інші ісполінські тварини. У
цей період з’являються птахи та перші тварини. У рослинному світі відбуваються
великі зміни: нові квіткові рослини поступово витіс-няють стару рослинність.
Поява квіткових сприяла швидкому роз-витку комах, птахів, ссавців. До кінця
мезозою щезають усі групи динозаврів та більшість плазунів. Вчені ще не прийшли
до єдиної думки з приводу причин масової загибелі недавніх володарів пла-нети –
ящерів-гігантів. Цілком можливо, що причини слід шукати у змінах
зовнішніх умов:
клімату, рельєфу земної поверхні, рослин-ності, які були викликані, очевидно,
змінами нахилу земної осі.
Приблизно 60 млн
років тому на території нашого краю росли види дерев, які збереглися до наших
днів, такі як граб, дуб, платан, сосна, ялина та не характерні на сьогодні для
нас кіпариси, лавр, секвойя. У ті далекі часи наш край населяли дивовижні
тварини: гіп-паріони, мастодонти, шаблезубі тигри, жирафи, страуси, леви.
Бага-то з них так і лишилися в минулому.
Останній п’ятий
етап у розвитку нашої планети називається кайнозойською ерою, яка розподілена
на два великих періоди та сім епох. Почалась кайнозойська ера 65 млн років тому
та продов-жується до сьогодення. Ця ера характеризується формуванням сучасного
рельєфу, розвитком сучасної флори та фауни, появою лю-дини та її розвитком від
давнього до сучасного вигляду. Клімат на планеті у цей час змінювався від
теплого до дуже холодного. Саме в кайнозої на планеті був льодовиковий період,
який розпочався близько 2 млн років тому.
У цей період на
території Дніпропетровщини утворювались різ-ні корисні копалини: буре вугілля
(Криворізький, Дніпропетров-ський, Нікопольський райони), каоліни – глини, з
яких виробляють вогнестійкі матеріали, фаянс і фарфор (в районі с. Девладове
Софіїв-ського району, с.Саксагань П’ятихатського району, смт.П’ятихатки,
м.Синельникове), колчеданові руди (Криворіжжя), титанові руди (Самотканське
родовище), графіт (на Криворіжжі, поблизу П’яти-хаток). Найкрупнішим родовищем
не тільки нашої країни, але й світу, є поклади марганцевих руд Нікопольського
басейну, утворення якого вчені відносять до середини кайнозою.
Між с.Чаплі та
Придніпровським мікрорайоном Дніпропетровська розташований Рибальський кар’єр,
в якому знаходиться унікальний пам’ятник природи, відомий вченим усього світу.
Це – залишки давньої фауни, які представлені численними та різноманіт-ними
молюсками, залишками коралів, зубів акул та ін. Звідки вони тут з’явились? Все дуже
просто: на початку кайнозою море знову покривало територію нашого краю та
остаточно відійшло приблизно 13 мільйонів років тому. До речі, назва цього моря
– Мандриківське – була дана за назвою с.Мандриківка (зараз це житловий район
Дніпропетровська – Перемога). У кінці ХІХ ст. випадково під час
копання колодязя
в одній садибі була знайдена рідка фауна молюс-ків, не типова для Дніпра.
Аналогічні знахідки були винайдені і в інших місцях – на території заводу ім.
Карла Лібкнехта, при будівництві Марефо-Херсонського мосту та метро.
Приблизно 13 млн
років тому наша головна річка – Дніпро, двічі змінюючи своє русло, попрямувала
саме у те, яке відоме нам і сьогодні. Притоки Дніпра зайняли долини, близькі
сучасним руслам.
Десь 2 мільйони
років тому почався четвертичний період кай-нозойської ери, який вчені донедавна
називали антропогеном, тому що вважали, що в саме в цей час з’явилася давня
людина. Але зараз є докази, що перші люди з’явились значно раніше. Поступово
змінюючись зовні, вони опановують майже всю територію планети.
На початку
четвертичного періоду клімат на всій території пла-нети різко змінився, бо з
півночі став насуватися льодовик. На території Східної Європи льодовик сповзав
зі Скандинавії. Всього відомо три зледеніння, найзначнішим з яких було друге –
Дніпровське. Воно почалося 300 тис. років тому (за іншими даними – 200 тис.
років тому) та тривало приблизно 40-50 тис. років. Під час руху льодовик являв
велику руйнівну силу. Уламки скель та каміння ру-хались разом із ним або
всередині його льодової маси, або під нею. Такі уламки гірських порід,
«оброблені» льодовиком, звуться море-ною. Коли льодовик почав відступати,
морени залишились там, де їх залишив льодовик.
Величезна маса
льоду кількома смугами розповсюдилася знач-ною територією Європи. Одна смуга
дійшла до Дніпродзержинська.
Наш край у цей
час був перетворений на лісотундру, де мешкали мамонти, вопняні носороги, вівцебики,
бізони, благородні олені. Кістки деяких з них знайдені на території області та
експонують-ся у Дніпропетровському зоологічному музеї ДНУ. За даними вчених, на
широті 67°30 середньорічна температура повітря становила –39,5°С,
найхолоднішого місяця –55°С, а
найтеплішого –25°С.
Відступаючи,
льодовик лишив гранітні морени діаметром 5-7 м поблизу сіл Бородаївка та
Домоткань Верхньодніпровського району. Відомі моренні утворення гори Калитва,
що неподолік с.Китайгород Царичанського району.
Причини
зледеніння ще до кінця не з’ясовані. Деякі вчені вва-жають, що утворення
льодовикового періоду пов’язано з характером розподілу сонячного тепла на поверхні
Землі. Інші вбачають причини у зміні параметрів орбіти Землі під впливом Місяця
та Сонця та періодичній заміні нахилу земної осі. Останнім часом стає популярною
теорія походження зледеніння – невідомі нам рухи сонячної системи навколо
якогось центру. Цей рух також має свої «пори року». Коли настає галактична «зима»,
починаються зледеніння. «Навесні» льодовики зменшуються, а «влітку»
зберігаються лише нав-коло полюсів (в Арктиці та Антарктиці) та на високих
горах. Спостерігаючи за сучасними льодовиками, вчені припускаються думки, що
давні льодовики рухались зі швидкістю від 40 до 80 м за добу. З відступом
льодовика на північ рівень світового океану звичайно піднявся на декілька
десятків метрів, а розміри внутрішніх морів збільшилися. У цей період багато
річок набули свої початки. Від остан-нього зледеніння минуло лише 10-15 тис
років. Оцінюючи можливість нового похолодання на планеті, вчені дійшли
висновку, що наступний період активізації зледеніння припаде на 4 300 рік нашої
ери.
V. Збирання
доказів на дні колишнього Мандриківського моря.
Рис. 5 В пошуках териконів
Рис. 5 Ми знайли зуби акул!
VI.Висновки
- Ми провели розкопки шахтних териконів і знайшли зуби акул.
- Обстежили шахтні відвали і знайшли багато
викопних рештків древнії тварин..
Чи існувало море на території
нашого міста?
Так існувало і жили в ньому акули!
До такого висновку ми дійшли проаналізувавши зібрану нами інформацію.
Ми вивчили літературу, провели польові дослідження, зібрали зразки зубів
акул.
Бивнів мамонтів не знайшли, але гадаємо наступного разу нам обов’язково повезе.
Ця тема нас дуже зацікавила і ми будемо над нею працювати далі, приходбте
до нас іми вам відкиєио нові місця пошуку викопних рештків тварин.
VII. Література.
1.Задорожній
Н.В. Біологія 8 клас. Харків 2008
2.Іген Вікторя
Чемпіон Нейл «Детская энциклопедия», М.
2002
3. Музафаров
«Определитель минералов
и горных пород», М. 1979
4. Электронная энциклопедия «Физикон».
5. http://www.google.com.ua
Немає коментарів:
Дописати коментар